я йду до тебе

Меліса

я тихою плоскою рікою заберуся під пальці, закрию закроми підсвідомості від брехні: піт стікав попід попелом звивистих канальців і я хотіла його у спразі алкоголю втопить... хотіла забутись/втекти у світлоранкові світи, згоріти-згорати як піщинка в безкрайнім морі, кораблі хитались в душі і в'язкі водорості загрібали сутінкові зіткані снігом простори. лава заповнить дірками зі смолею зап'ястя, потече стрімким потоком до півсередини: «біль лікує час.» — говорять, але чи можна красти його суть зигзагами чорно-білими постійно? скажи як ти там зараз на ватяних хмарах, скорилась до білосніжного мороку чи зелені? ти залишишся недосяжно тут примарою, та і, мабуть, твій час за моїм плечем обмежений... скоротяться строфи цього разу на міліметр, та мені всеодно не вистачить для насолоди сповна травмувати чортове тверде серце, щоб посміхатися щиро комусь навпроти...

2021-01-16 11:13:38

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олеся Шевчук

Гарні у Вас образи)

Відповісти

2021-01-16 16:09:29

1

Меліса

@Олеся Шевчук дякую, вони взяті з життя.

Відповісти

2021-01-16 16:11:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2260

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3047