вигнані душі
Меліса
не шукай мене в стомлених вулицях, не шукай мої кілометри жалю, наша втрачена суть сунеться, не дійдемо до шостого авеню. з жилястого/драглистого болота, де похований твій останній скарб, не хапайся за останки цноти, на них у 52 накладено табу-жанр. через ріку Стікс, заблудших душ, не проводить старий Харон торги і я таємно у сизій пітьмі хрещусь, ти забувся ми не американські боги! весна 2021 року.
2021-05-01 19:31:28
4
0
Інші вірші поета
дорослішання дотик/прикосновение позаду горб мла
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Maya Fares
@May_a00
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5085
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10713