моє тіло скувала змія...
Меліса
(18+)
моє тіло скувала змія, вона мені в рот заповзала, вона в мені ожила і карою небес з провиною стала... злим роком негідників, що клялися мені тоді Богом, як тіло різатимуть дротами в церкві перед порогом, литимуть/кропитимуть святою водою із цинку, тертимуть шкіру до красна окропом самої полині, відрізатимуть шмат за штатом спутане волосся й не зупинятимуться... ніхто за мене не попросить... картинно закотять очі на мольби кінцю розп'яття... їм подобається... подобається різати шкіру як латаття... моє ж тіло скувала змія, вона тоді отрутою з клику їх вбила всіх і зрозуміла я, що не демоня і не каліка.
2021-01-07 23:19:10
4
0
Інші вірші поета
бездарність коли будь ласка/пожалуйста якби ж можна...
Інші поети
Red
@R_e_d_
Helen Roo
@Helen_Roo
_darishka_
@_darishka_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3457
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
865