мла
(18+)
я не бачила світу довгих десять років — так довго, що відчуття ніби я його вигадала. мої очі залиті тихими краплями беладони¹, вони маркуються рідко яскравими крихтами зеленого кольору з різними видами. субтильне² тіло не може зносити лупцювань, воно страждає за волею, як птаха в клітці. мені не треба багато з лишайників признань, лиш треба зважитися до рубіконової³ криці⁴... потвори заповнили тепер поновлений світ, літають зі своїми психованими виродками. я налякана, тому страшно глянути на зеніт⁵. не зловлять. моє лице покрите нитками. набридло. набридло ховатися і тремтіти. вийму баньки⁶ розпеченою викруткою! краще у вічній непроглядній темряві сидіти, ніж існувати повсякчас боязгузкою гидкою, щоб повстати — новою, незламною, стійкою! на паритеті⁷ зі сліпими, на одній сходинці. це була Піррова перемога⁸... моя особиста... клякси постали червоним на тряпчаній мотанці⁹, а я сміюсь все заїдливим сміхом так чисто... p.s. вірш є втіленням всесвіту фільму «Пташиний короб». беладони¹ — трав'яниста отруйна рослина з чорними блискучими ягодами. за старих часів італійські жінки закапували отруйний сік беладони в очі, зіниці розширювалися – і в очах з'являвся особливий блиск. субтильний² — тендітної статури, ніжний, тонкий, слабкий. рубіконовий³ — від слова рубікон — те саме, що рубіж, межа. Крилатий вираз «перейти Рубікон» означає рішучий крок, прийняття остаточного рішення. криця⁴ — шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. зеніт⁵ — точка на небі, на яку ви дивитеся, якщо ваш погляд спрямовано «точно вгору» відносно поверхні. баньки⁶ — вульг., те саме, що і «очі». паритет⁷ — принцип рівності, рівноправності сторін за певними параметрами. Піррова перемога⁸ — метафора, сталий вираз. Перемога, яка дісталася дуже великою ціною, або перемога, рівносильна поразці. мотанка⁹ — зроблена з тканини вузликова лялька.
2021-01-18 04:00:44
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5130
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2707