а ти знаєш?..
(18+)
та сама могила, і та сама медаль-тягар, замучена моя до сновидінь аутоагресія*... і помер той, хто душу мою злобою обікрав, і добив в мій горб ще одну ношу в прогресії... — а ти знаєш, що відьм хоронять на цвинтарі, приносять в останню путь ель і виноград, а потім святять камінь в невинній крові, підбираючи жертв без гадальних карт?.. — а я думала їх спалюють на вогні вночі чи вішають перед тим, мучавши в темниці, та так, що і після смерті не можуть спочить, відійшовши в світ мертвих до Жниці! — крива твоя дорога без підстав і буде так!.. знай, ти світу більше не бачила, відколи... — відколи трах#ла мою сестру і той знак приводила їй щоразу як доказ твоєї любові?.. тепер же вона лежить під гівном коней, зганьблена остаточно, викреслена з родини батьком, але як потворна згадка і... апогей, де змія над чашою**, так замальовано стіни... — мені шкода, шкода, що взагалі це сталося... — шкода? серйозно? вона мертва, майже гнила, навіть якщо в пекло, відьмо, провалишся, біль залишиться як і рана смертельно-жива... ми обоє замовкли. лиш вітер волосн ласкав, тихцем наспівував йоркських романсів. сум втрати ріжуче поміж ребер запав до відьми в настороженій звіриній повадці. — знаєш є фанатики як твій любий батько, є віруючі в ідеал ідеї без смертей як ми, проте ні ті, ні ті не бездоганні по правді, коли стоять близько до границі пітьми. *** горів жадобою задоволення люд тих битв, вона своє спокутала, тепер на відпочинок і серед Салемських лісів і отчих кривд згадує тихий голос в ту темну днину: — а ти знаєш, що відьм хоронять на цвинтарі, приносять в останню путь ель і виноград, а потім святять камінь в невинній крові, підбираючи жертв без гадальних карт?.. аутоагресія* — активність, націлена (свідомо чи несвідомо) на заподіяння собі шкоди у фізичній та психічній сферах. змія над чашою** — тут мається на увазі зміна імені з Гії на Гігею, яка часто забражується зі змією.
2020-12-20 21:40:24
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3525
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16836