End.
Ми будуємо стіни між власними світами Жаліємось на депресію, втому і хронічну відсталість Самі ж збігаємо на швидкості з обривів Але при цьому маримо надіями щасливо жити Ти бачиш край в безодні цього світу? А може, уламок щастя, що безнадійно зник? Не шукай в словах загублене завідома Бо загубишся і сам далеко серед них
2018-06-15 12:09:44
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
K L I F S
дякую, Але Мушу Сказати Що Розплутаєшся 😀
Відповісти
2018-06-15 16:47:41
1
Weronika Nikulina
Це дуже круто🌵🌵🌵
Відповісти
2018-06-15 17:28:44
1
K L I F S
@Weronika Nikulina вдячна🍥
Відповісти
2018-06-16 07:50:44
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1611
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1427