Як жити далі
Кліо Хартуларі
Як жити далі??? Що без тéбе... Та що з тобою... тільки біль! Кому молитися на небі, Щоб я не вірила тобі? Вже не чекаю, відпустила, А в серці лагідно шкребе. Чи є на світі більша сила, Ніж я, кохаюча тебé? Минув той час, коли готова Була пробачити усе. Ти ранив душу знову, знову, Неначе серп, неначе серп. А що тепер? Ти повернувся... І хочеш далі, як колись? Я далі просто відвернуся, Як відвернувся ТИ колись. Мене ти більше не зігрієш Різким ударом по щоці. Не змокнуть витончені вії Та вже не з'являться синці. Кохання болю не приносить. У всього є своя межа. Ти перейшов її... і досить! Нам не судилося, на жаль.
2023-01-12 13:25:53
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Витончено
Відповісти
2023-01-12 19:24:31
1
Інші вірші поета
Дочекаюсь На Україну напали Весна Я ніким не була
Інші поети
Inked Disaster
@inkeddisaster
jxsx_ kxlsxw
@jxsx_kxlsxw
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5714
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1994