Бережи в собі людину
І до кінця ти бережи в собі людину, Сьогодні, завтра, через тиждень, місяць, рік. І бережи її в собі, коли плюють у спину, І бережи її в хвилини "пік". Я знаю, важко. Так, я знаю по собі. Це дуже важко не зважати на слова і вчинки, і образи. І знаю, боляче від цього так тобі, Що вже не стерпиш до людини цю відразу. Тобі плюють у спину, а ти гордо йди, Тобі ножем у спину, ти - "спасибі" через зуби. Проте, завжди в собі людину бережи, Терпи, мовчи, засмійся, напруж губи. І ти спитаєш: " Ну а як же гордість, А як же его , впертість, почуття віддачі, власне "я"? " Я тобі скажу, у тренді нині скромність, І вдома тебе, точно жде сім'я. Ти будь людиною всередині, в душі, Носи звання "Людина" гордо й вперто. До того ж, Бог все бачить, не гріши, Життя не вічне,а існує не даремно рай та пекло.
2021-03-05 23:34:36
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545