Зрада
Давай вже знімем декорації: Зітхання вірність і любов. Давно вже не мав ти рацію, Цілуючи мене мов сон. Той поцілунок, наче не отрута, Це подих ніжності з казок, Це поклик серця і солодка мука, Це зрада моя і мій кийок. Та вже уся я твоя буду. Прийди і просто так візьми. Ти поцілуй і ще раз в губи, Колишніми не будем ми
2020-11-24 00:52:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3333
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13545