#Ми ніколи...
H O P E
Ми ніколи один одного не кохали, А тільки брехали, що це все назавжди І як би довго не кровоточили рани Рано чи пізно своє ми втрачали Руйнуються мрії, замки з повітря Та наше кохання померло давно Ми самі собі поламали крила Рятуючи тих хто не заслуговує цього.
2018-07-17 19:43:26
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Miroto Sukude
Дуже життєво та драматично, але це є правда.
Відповісти
2018-07-17 19:58:22
Подобається
Інші вірші поета
### # Та ти не вмів навіть чекати.
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15833
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1658