H O P E
@hopeless382
Вірші
Та ти не вмів навіть чекати.
Я завжди думала наперед , у всьому ,що стосувалось тебе чи нас, Мені складно робити таке: Визнати ,що все залежить від нас. Тоді прийдеться прийняти поразку, Що ти навіть не спробував йти, Шляхом який був у нас відразу, Тим яким я до тепер намагаюсь іти. Я завжди думала наперед, Про все ,що стосується нас. Тепер розумію ,що забула те все, Жалію про сотні образ, Що щось і колись не зробила , Чи може втрачала якусь можливість , Обійняти , поцілувати , повернути назад, І боляче було розуміти ,що втратила шанс. Нажаль ти б всеодно це не цінував, Забув би уже на ранок, І іншу в обіймах тримав, І іншій дарував би світанок. Це правда моя і твоя, Мені вже не важко признати, Усе залежить від нас , Та ти не вмів навіть чекати.
13
0
520
###
На вулиці стояли двоє, Кричала дівчина , а хлопець лиш мовчав Почувся тріск чужого болю Двигун машини ,стук дверцят Вона поїхала ,та їх все двоє Там силует її любові Тихо так , без крові Дуже стрімко помирав.
27
0
1033
#
Криваві посмішки-лукаві, Яскраві тіні на очах - вульгарно. Дотепні чвари-нереальні Самі собі шукаєм сварок Веселі очі- під наркозом Сором'язлива ,бо закрита Засмучена - самотня, А якщо доступна то відкрита Цікавістю нікого не обманиш І якщо комусь добре тобі лячно П'єш чай зелений- ненормально, А якщо куриш- якнайкраще. Кажеш літати можеш - не повірять, А якщо брешеш вправно- значить геній. В коханні в них тепер немає цілі , А для любові кожен ставить межі.
18
0
604
#Ми ніколи...
Ми ніколи один одного не кохали, А тільки брехали, що це все назавжди І як би довго не кровоточили рани Рано чи пізно своє ми втрачали Руйнуються мрії, замки з повітря Та наше кохання померло давно Ми самі собі поламали крила Рятуючи тих хто не заслуговує цього.
14
1
449