تَفَاصِيـْل
اِرتجاف اليدان كما لو أُلقى عليهما قالب ثلج، توتر إحداهما حين الاقتراب بادِّعاءِ القوة، ثم رجوعها سريعًا خلف الأخرى تتحامى بها، أخافُ الفقدَ وخاف هو من ذاته فكم يكرههُ الناس حتى أصبح أكثر الكارهين لنفسه، أتعتقد أن بتغلُّبِكَ على توتُّرِ يديكَ ولحاقك بإمساك سترتهم دون اِرتجاف، سيمنعهم من الذهاب؟ عناقٌ طويل، يشتدُّ الآخر عليه، خلا معجمه من كلماتِ المواساة، فجعل عناقه أقوى علَّ الآخر تصله المواساة لقلبه، ويكون بها صدقٌ خَلَتِ الكلمات منه أو عناقٌ بسيطٌ مُجَامِل، اِعتقد أنَّ بِاشتدادِ العناق كانت المواساة أكبر، وأرى في هذا صِدْقَا، لغة المشاعر لِمَن يعجزون عن التعبير ببضعة حروف. ضِحكةٌ عاليةٌ دون اهتمامٍ لِمَن حولها، وبسمة شقَّت طريقها حين التقاء الأعين، قلبٌ يغمره السعادة، وركض لحضنِ الأخرى، عناقُ صديقتان لم يقابلا بعضهما لبُرْهةٍ من الزَّمَنِ. نبضاتٌ قلبٍ مُسرعة، أكان ذلك حين الخوف..؟ أجل، في الوجل والسعادة والحب! لما ارتبطت سرعة النبض بأهم مشاعر في الحياة؟ اُترك منطقيتك قليلًا والقواعد العلمية.. وانظر لروحك، لعلَّها هي من تدقُّ طبول قلبك لتخبرك كم أنت خائف من فقدها، والسعادة التي داعبتك فابتسمت بشفتيك وعينيك وأنت هائمٌ بها. أكان ذلك هو الشعور الأخير؟ الحب! تفاصيل، ينظر البعضُ بموضوعية، بإجمالية دون تفصيل، بنظرة بعيدة للعِقد دون النظرِ في كل لؤلؤةٍ كانت سبب جمالِ العِقد وأساسه، غير مدركين أن التفاصيل هي أساس البدايات وتتخلل العلاقات والأشياء، وتُزَيِّن النهايات كآخر شطرٍ في النصِّ لخَّص مشاعر الشاعر، إما بالوجلِ أو ببسمة محاها الزمن، أو سماعات أذنٍ اعتادت سماع ذات الأغنية كل ليلة، بذات اللحن الشجي، أي صوت بكاءِ السامع.
2020-07-25 10:54:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1957
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2470