Іскринка
Блакитна іскринка, надії калинка, Я ж думав домівка, насправді криївка. Світить журбинка, така вже іскринка, а думав «удома», та ж димна є втома. ⠀ Синіють, холонуть, струни іскринки, вогник блакитний, свічечка злидень. Чужіє барвінок, зеленим сумлінням, діда святкує, іскринку марнує. ⠀ Іскорка-голка, прахом парує, там де прихисток згарищем дує. Травля в криницю, сховок в пивницю, вогник блакитний, зрадник невчасний. ⠀ Іскорка-доля, блик-незабутка, діда празнує, мертво, звітує. Спогад і пам'ять, вбивчо лютує, спомин доріжжя, духам дарує. ⠀ Іскра блакиті, честі провалля, заупокійний рве смолоскип. Іскра попала в чуждеє лоно, і безнадійне правило двох. ⠀ Рано рожденна іскорка звістки, геть не сімейного затишку свят. Пізно для неї, іскри-лілеї, тут не сумісний жовтий вогонь. ⠀ Іскра-обманка, синя брехунка, Гаддя у вірі, бруд це любов. Іскра блакитна - хибна надія. Лиш незабутка склепу долин. ⠀ Грають у карти, одяг і шапки. іскорка синя, струни журби. Сім'ям народів, мулів й конів, іскорки струни - виразки, біль. ⠀
2021-04-21 10:26:51
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Як гарно!
Відповісти
2021-04-22 12:02:06
1
Марік 01193
@Блакитноока Дякую ☺️✌🏻
Відповісти
2021-04-22 16:42:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5473
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1497