Відсутність

Н Ф

Відсутність - перетрощить ребра, А тятива у луці - нерви, Натягуєш - пускаєш стріли, У плід кохання недозрілий. Ламаються крихкі судини, Я знаю це, так буть повинно, Бо сил - як у сухій билині, Носи любов свою у бинті. Вже вибухають капіляри, Потужністю у кілька акрів, Чи можна скласти воєдино, Щось з м'язів, де усе прогнило?

2023-09-09 17:09:12

17

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Lexa T Kuro

@Н Ф Я ніколи не говорю про те, що сама не пережила 😉 Повірте, Ви своє ще знайдете, а то все уроки на шляху до чогось дійсно гідного Вас! 🙏☀️🤗

Відповісти

2023-09-10 06:31:29

1

просто веселка

Прекрасний вірш ✨

Відповісти

2023-09-10 19:58:18

1

Н Ф

@просто веселка Спасибі☺️

Відповісти

2023-09-10 19:58:40

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12088

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5574