Тримай
Тримай мене на відстані спокóю, Тримай своєю сильною рукою, Тримай... Та не дозволь пропасти, Та вбережи, мене від всіх напастей. Знаходься тут, а не десь там, далеко, Вертайся з краю, того, що й лелека, Ходи і дихай, хоч би й за спиною, Те знатиму, що я мов за стіною. Не відпускай, хоч маєш відпустити, Я досі спрагла... Дай іще попити, Не розірве ніхто вже той зв'язок, Він мов канат, з десятку мотузóк. Під поглядом ще трохи подрімаю... Коли прокинусь, вже тоді спіймаю, Він теплий, ніжний, в серце проникає, Хвилює, вабить... Відповідь чекає.
2023-01-03 13:20:59
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Рада, що сподобалося, дякую🙃
Відповісти
2023-01-03 13:23:26
Подобається
Тигриця
❤️❤️❤️ Вірш просто Прекрасний.
Відповісти
2023-01-07 22:12:50
1
Н Ф
Щиро дякую♥️
Відповісти
2023-01-08 07:15:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2616
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185