Плакала
Сиділа просто плакала, Тихенько сльози капали, Стискало горло від жалю, Бо ще люблю... чомусь люблю... І від плачу тіло тремтіло, У грудях серце тріпотіло, Забутись голос не давав, Що дзвінко у думках лунав. Казав, що все переживу, Забуду,з пам'яті зітру, На все, про все, і ще є час, Без перебільшень, й зайвих фраз. Казав, про світло у кінці, Казав - "синиця у руці", І ще багато що казав, Все заспокоював, втішав... Та не витримує душа, Бо спокою в неї нема. Вже й сльози ллються, мов ріка, Бо ще люблю, бо ще жива...
2022-11-20 14:32:01
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Шикарно! Це прекрасно й емоційно!
Відповісти
2022-11-20 16:40:10
1
Н Ф
Дякую)
Відповісти
2022-11-20 17:05:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3734
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13407