Доля
Н Ф
Вже годі чекати подачок від долі, Усе вже було, наситúлась, доволі. Та знову жбурляє життя у болото, Стираючи зайву з речей позолóту. Даремно просити у неї спокою, Знесе тебе з місця, затопить рікою, Не встигнеш ще чисте ковтнути повітря - У плоті стримить вже отруєне вістря. Щоб далі боротись - напружуєш сили, І те існування вже зовсім не миле, Й мов промінь надія ясніє все більше... Та краще - позаду, попереду - гірше. Й коли б вже здавалось, нема порятунку, Нап'єшся медового з вересу трунку. Відчувши могутність, не скореність духу, Знайдеш в собі віру минути розруху.
2023-01-20 16:06:32
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно сказано. Атмосфера підходяща, а вкінці мені відчутно нотки віри у краще.
Відповісти
2023-02-01 17:28:44
1
Н Ф
@Сандра Мей Так і є..) Дякую 🙃
Відповісти
2023-02-01 17:29:16
1
Олександр Кумирчик
Так... Доля вона така... Мінлива... Гарний вірш, для мене прямо життєвий, дякую.
Відповісти
2024-03-25 22:27:43
1
Інші вірші поета
Па-па Відсутність А за вікном гарцює вітер Шукала
Інші поети
mystic_eternity
@mystic_eternity
Mysterious
@Silent_Writer
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1562