Ніби й немає
Н Ф
Ти ніби є, ніби й немає, Повільно в скронях тане час, Майбутнє не передбачає, Усе як є та без прикрас. Тримаєш в тонусі нервовім Свої задавнені думки, Впадуть на простирадла чорні Всі неспростовані чутки. А завтра вже на перших шпальтах - Любові втрачені рядки, Звучати будуть струнним альтом, Та чи дослухаєшся ти? Чи вже набридло до знемоги, А чи уже не до снаги,  Щоденно посилати Богу Ті покаянні молитви? Ти ніби є, ніби й немає, Навмисне провокуєш час, І наче зовсім не тримаєш, І не впускаєш зайвий шанс.
2024-06-06 21:45:38
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Дуже насправді життєво. Гарний вірш , (P.S буду рада якщо почитаєш мій новий вірш)
Відповісти
2024-06-12 07:40:34
1
Н Ф
@Lady K.I.M Дякую 🙃
Відповісти
2024-06-12 14:59:08
1
Інші вірші поета
Ти втомився... Один з моїх Очі Я б хотіла знати...
Інші поети
Yulia
@Vasilkova
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2714
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6440