Нонконформізм
erorkaaa
Блукаю у вимірі власних думок Доки ця мала думає, що я у її ніг Хоч для мене вона - мінімум сенсу Забуду до вечора як попсову пісню Ламаю систему свого сприйняття Майже кожного дня, кожного дня... Все бачу інакше, воно бачить мене Ми десь на границі шукаєм тире Шукаєм причини не з'їхати з глузду Навряд чи те вийде, ми божевільні Ми все ж божевільні, ми божевільні... У старанні зблизитись кутаємось в іній Поволі, на ранок не мов би з синцями Я знов прокидаюсь у холодній спальні
2023-07-28 22:28:48
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Доволі довго гортав стрічку віршів і я в шоці, що саме тут не було лайків. Вірш точно не поступається іншим, по тексту класно передані думки автора. До цього людей осипали компліментами за вірші, де автор не міг навіть два рядки зв'язати змістовно. Бажаю розвиватись далі у верлібрі, буду стежити
Відповісти
2023-07-29 22:05:12
1
erorkaaa
@Олег Шаула Дякую, друже 🫶
Відповісти
2023-08-03 20:15:33
Подобається
Інші вірші поета
Ти справді хочеш зрозуміти? Мій діаманте... ... Я готовий платити
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2713
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3173