Нонконформізм

erorkaaa

Блукаю у вимірі власних думок Доки ця мала думає, що я у її ніг Хоч для мене вона - мінімум сенсу Забуду до вечора як попсову пісню Ламаю систему свого сприйняття Майже кожного дня, кожного дня... Все бачу інакше, воно бачить мене Ми десь на границі шукаєм тире Шукаєм причини не з'їхати з глузду Навряд чи те вийде, ми божевільні Ми все ж божевільні, ми божевільні... У старанні зблизитись кутаємось в іній Поволі, на ранок не мов би з синцями Я знов прокидаюсь у холодній спальні

2023-07-28 22:28:48

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олег Шаула

Доволі довго гортав стрічку віршів і я в шоці, що саме тут не було лайків. Вірш точно не поступається іншим, по тексту класно передані думки автора. До цього людей осипали компліментами за вірші, де автор не міг навіть два рядки зв'язати змістовно. Бажаю розвиватись далі у верлібрі, буду стежити

Відповісти

2023-07-29 22:05:12

erorkaaa

@Олег Шаула Дякую, друже 🫶

Відповісти

2023-08-03 20:15:33

Подобається

Інші вірші поета

Четверта ранку В моїх блуканнях... Twoja łzą Ти справді хочеш зрозуміти?

Інші поети

ZhaMar

@ZhaMar

Jenn

@Jenna_Jeanne

-Rayures

@Catalina_P

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3197

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2138