В моїх блуканнях...
В них немає ні шири, ні довжини, В них закони геометрії безсильні Скільки голову лама - не знайти, Тієї правди, як не шука тактильно... Та раз за разом все стає світліше Скрізь призму пройденого шляху Я вперше не шкодую своїх рішень Хоча інколи й ночую не під дахом В моїх блуканнях є вогонь - вона, Яку немов би моя уява вигадала Те полум'я в фужер. Кров її з вина П'янію трактом, де земля незвідана Поволі плине час, тане розсуд мій Доки йду в далекі далі, у чужі краї Шукаю майбутнє серед своїх мрій Та б'юся об вердикт зробленої дії
2023-08-30 13:34:00
0
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1481