Про любов
Ми так і не подивилися той фільм,
І ніколи вже разом не подивимося.
Це вірш про любов, яку ти розпалив
І про біль, яким я вдосталь напилася.
А ті в’язані круглячки для чашок,
Які купила нам, для нас у старенької
Що робити з ними мені прикажеш?
Коли чашки наші окремо-далекії.
А що з автографом тим чудовим,
З концерту прекрасно-ніжної,
Що співала там про любов нам?
Як же зараз від того потішно мені.
Щось всередині мені підказує,
Що душа твоя справді глибока.
Але, можливо, це лише фазово,
Можливо, колись та для когось там.
Те, що для інших не значить ніц,
Тобі воно все дозволено.
Тебе ніхто не втримає силоміць -
Ніби птах, що стрічався з неволею.
Ладно речі всі, то пусте
Що робити мені з думками?
З думками про що? Та про те,
Як сталося все так з нами.
Я, чесно, бажаю тобі лиш добра,
Бажаю тобі лиш дізнатися,
Що значать в піснях усі ті слова,
І що музиці рівноправні вони.
Я, може, й розумом трохи обділена
Та все ж чекала, коли спитаєш ти
Як, де я, чи сплю, чи жива, чи їла я?
Ох, якби ж це когось цікавило б
Снишся мені ти кожної ночі
Навіть у снах відпочити не можу
Бачу перед моїми лише твої очі
Кольору темних лугів огороджених
Дарма, що сняться мені постійно
Дурмани про те, як ти повертаєшся
Адже якщо соннику бути згідним
Віщі сни лише з четверга на п’ятницю
Пам’ятаю, як ніжно торкався клавіш
А я поруч любов’ю до тебе плакала
Шкода, що завівся у серці опариш
Так буває, коли гниєш наживо.
10.08.2024
1
0