А якщо я...
Якщо я полум'я, що не згасає при мінус п'яти, То ти станеш вітром, що зрештою звіє шлях. Якщо я ще дитина, яка не дібралась мети, То ти будеш ангел, який розганяє жах. А якщо я планета, якій непідвладні закони, То ти забереш на себе силу тяжіння. Якщо я лиш тінь, що прокурює навскрізь перони, Ти будеш пеклом. Йому підвладне терпіння. А якщо я залишусь у тілі тендітної леді, Ти станеш принцом, якого я так чекаю. А якщо я топитиму сльози в гіркому меді, Ти станеш тим, кого я щоночі прощаю. Якщо я не стану (стану) для всесвіту більше ніким, То ти не знатимеш болю під лезом ножа. Лише якщо я помру і лишу паперовий дим, В твоїх скронях буде мовчати моя Душа. ● ○ ● 03.11.17 14:51 ЕлеоНора
2018-04-26 08:07:16
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2454
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2128