Кураж пам'яті

Антон Шаталов

Пам'ять — мука, що минає, Як стаєш старим чортом. Все що було дуже рано, Ти забудеш миттю то. І щасливе і сумне, Наче птиця пролетить. Запах чаю, присмак кави, Не згадаєш більше ти, Все згорає матеріальне, Жевріє духовний жар. Плоть гниє любого брата, Й забуває будь-що час. Смерть поета, смерть героя, Вбивство правди посланця. Все забудеться, згорнеться, Й піде в пам'яті кураж.

2022-11-17 19:41:34

Інші вірші поета

Forest ballad Дух незвичайний Чому?.. Роялізм. Коло

Інші поети

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

Мария Шпир

@mariya_shpir

Марія

@Ria_maria_21

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1898

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4693