Дилема Героїзму
Ми завжди шукаєм героїв, Хто врятує нам голову з пастки, Хто поставить на ноги з поразки. Щоб побігав за кимсь, щоб побив ворогів, Щоб позбавив життя злих підступних катів. Аби серце підкорював величчю власті, Як скакав — підбирав мимоволі. Не давав погибати безликим у пащі, Ми шукаєм для цього героїв. Та завжди втрачають герої, Ту мораль, котру нáм нав'язали, Свою мудрість, що в муках плекали. Тих, хто культ вознесли їх з глибин у віки, Не вважають за рівню собі дураки. А як в серці титана погаса героїзм, Що й не рветься воно у двобої — Розквіта, розтікає у нім егоїзм. Й не потрібні такі нам герої...
2022-12-09 12:25:03
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Дякую-дякую
Відповісти
2022-12-09 14:34:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9730
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1513