Набридло
(18+)
Ох, як же мені все це набридло, Куди не глянь скрізь одне шахрайство, Ні нікому до чужого болю справи, Уми всім задурманили брехню. Згажені моралі всі закони, Твориться у світі повне свавілля, Нас правді вчать шахраї та злодії, Така вже видно у Землі доля. Час настав з цим розібратися, Давно у в'язниці має сидіти злодій, А не своїм життям насолоджуватися, Людей простих рахуючи за звірина. У жадібності немає совісті та честі, "Слугою" народу бути тепер шана, І кожен на своєму нагрітому місці, Все для себе коханого краде. По суті ми живемо зараз у неволі, І це потрібно все переглянути, Немає у раба ні Батьківщини ні волі, Є тільки право у муках померти. Ранок настав - треба прокидатися- Тим хто не хоче нових у житті бід, І вистачить перед злодіями принижуватися, Настав час для своїх перемог!
2023-07-21 18:51:00
7
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3741
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4369