У задзеркаллі
Один Камінь вибив ефір, А свідомість це забуло, Він все знання в темряву занурив, Невідомо тепер, як усе було. Він придумав свою речовину Відкидаючи Всесвіт закони, Всім представив над-брехливе-божество І в науці розставив "ікони". Він сказав - немає чудес на Землі, Все підвладне тепер людині, Не буває енергій із поза, З науки він зробив каліку. Втілено задзеркалію храм Порожнечі відкидаючи закони, Все розставив по "потрібних" місцях, Пересмикнуло навіть нейрони. Обмеживши свідомість людей, Зробив все для структур поглинання, Ввів заборону для розумних ідей, Здоровий глузд не має значення. Обмеживши програмами розум Потенціал людини порушено, Все тепер на Землі навмання, Храм Божественний у людях зруйнований. У світах світла енергія є, Протікає там життя гармонійно, У світах мороку матерії не злічити, Світла немає в них і це логічно. Один Камінь вибив ефір Замінивши на ілюзію мороку, Став у науці він просто кумир, Тут його знає кожна бяка. Для того, щоб вижити в темряві Їм енергії потрібен посередник, Душі світлі в темряві в ціні, Темряви на землю прийшов проповідник. І качають з людей гаввах, Зникають у темряві світла душі, Не допоможе Ісус, не Аллах, Якщо імла просочилася через вуха. Щоб енергії більше зібрати, Темрява егрегорів безліч створила, А що буде з людьми їм начхати, Тут робота триває без привалу. Що має бути тим, Що й зовсім неможливо, Зникає душа на зовсім, У світі темному, продажному та хибному. У задзеркалії брехливим пливемо, У світі грубому, тривожному, порочному, Існуємо ми тут – не живемо, Життя тендітне в цьому світі не міцне. Сонце із заходу скоро зійде, Уся небо зміниться в небі, Здоровий глузд у людях знову оживе, Відродиться людська порода. Відновиться у світі баланс, Всі руйнуються темні храми, І торкнеться любов душ і очей, Усі закінчаться війни та драми.
2023-07-14 21:24:06
10
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2043
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323