Думки
Ох, скільки ж думок не моїх Гніздяться в голові, Бажань безліч чужих Як пилу на траві. Приходять думи із глибин Невидимих ​​світів, Розум збуджуючи як морфін У потоці "дивних" снів. Ми за мирською суєтою Не бачимо багато зла, А за духовною порожнечею Все життя наше мертве. Надія не врятує мрію Без дії вперед, І з душі всю чорноту Ніхто не прибере. Маніпуляцію людьми Придумав Сатана, А щоб більше душ зібрати Нав'язана війна. Так і маримо в непроглядній темряві Закривши на всі очі, Віддавши свободу брудній імлі З покірністю раба. Коли прокинемося від сну Все буде тут не так, Споруджено для рабів вдома З назвою ГУЛАГ... Так багато думок не моїх Кружляють у голові, Спокійніше було б жити без них, Але все в мені.
2023-07-09 21:23:22
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Васильченко
Вiдгукується💔
Відповісти
2024-02-17 21:42:28
1
Dmitri Lokashincofe
Відповісти
2024-02-17 22:57:45
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9050
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7749