Онлайн

Дівчина Осінь

Ми спілкуємось лише онлайн, Ніяких здогадок що буде далі. Ми спілкуємось лише онлайн - Досі лишаємось у віртуалі. Ти виходиш з мереж - І все завмирає знов Посередник між нами - екран Не розірвати його оков. Не чула твого голосу, не бачила очей. Лишився десь той відгомін безсонних тих ночей. Пов'язують лиш літери, І ти колись минеш. Залишимось іконками серед інету меж.

2021-08-06 18:44:10

Інші вірші поета

Ассоль Самотня Магія нічного міста в навушниках грає пост панк

Інші поети

Тетяна

@Tetyana1

fellegzuhatag

@fellegzuhatag

Sweet_ k452

@sweet_452

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6246

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1882