Ти знаєш чому...

(пісенька) Ти знаєш, чому я така щаслива? Бо знову зорі засяють вночі, Бо знову ранок буде мінливим, І легко стає на душі... Діти вийдуть надворі пограти, Зазеленіють сірі степи, Кішка під сонцем буде лежати, Прокинуться темні хати... Ти знаєш, чому я багато танцюю? Бо вітер цілує щоки мої, Бо дощик знову веселку дарує, І легко стає на душі... Сонце уже не ховає обличчя, Небо показує свою блакить, Людям відкритість сьогодні личить, Тихо струмочок біжить... Ти знаєш, чому я сьогодні співаю? Бо пташка щебече ноти гучні, Бо річка тепер свій хід не спиняє, І легко стає на душі... Холод ховається в сірі сніги Німо лежить кучугурами скраю. Часе, не стримуй себе і біжи. Весно, тебе я чекаю...

2018-02-07 23:25:14

4

0

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2098

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2574