ПІСЛЯ СВІТЛА
небесний купол тріснув, наче скло, і сиплеться додолу чорним градом. останнє світло в попелі щезло, лишивши світ з його смертельним ядом. закам'яніле сонце в петлі радіаційних хмар гасне тихо. застигли тіні мертві на землі, немов печатка атомного лиха. холодний промінь ріже далину, пронизує повітря крижаною кров'ю. природа одягла свою труну, окутавшись могильною імлою. годинник б'є останні кроки дня, а морок в'ється чорною рікою. тоне світ у вирі забуття, і тиша стала богом над пітьмою.
2025-02-08 21:44:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2296
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2334