МЕРТВЕ МОРЕ
на дні морському, де колись були глибини тепер гуляє вітер між піщин-руїни а в небі сонце, мов розбите око Бога дивиться на нас, та вже нема нікого пливуть по піску кораблі іржаві немов потонули в пустельній заграві де риба колись танцювала у хвилях тепер тільки змії у мертвих могилах ой, пливе човен, та не по воді по жовтому морю, в великій біді а в тому човні старий мореплавець шукає дорогу до палацу небес гей, море-море, де твоя вода? чи випив Господь, чи прийшла біда? чи може то ми прогнівили долю і висохло все по божому болю? на дні лежать черепи китові немов монументи у мертвій траві а поряд уламки від божого трону розкидані всюди, як зерна прокльону літають над пусткою чорні круки співають пісні про останні віки про те, як творіння забуло Творця і як загубилась небесна вівця гуляють пустелею душі забуті у піску по коліна навіки роззуті шукають дорогу до райського саду та знаходять тільки порожню розраду і може правда в тім, що ми самі той пісок розсипаний давно, із божих кісток а час - лише міраж в пустелі буття де кожна мить - це смерть, а кожна смерть - життя
2025-01-16 22:16:09
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16381
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12977