МАКУЛАТУРА

ніхто і ніколи

(18+)
в салоні дешевого таксі мене хитає, наче човен. життя розсипалось усе, а я поезією повен. "гей, слухай, друже-таксарю, я розкажу тобі про вічне!" я п'яний, та не від вина, а від слів, що душу б'ють трагічно. редактор вкотре відхилив мої "занадто чесні" вірші. "немає ринку", - говорив, "пиши про квіти, і казки". а я не можу про квітки, коли навколо світ говняний. пишу про біль, людські гріхи, про секс і розпач нездоланний. в кишені збірка - макулатура, як каже критик той сучасний. вклав бабки, витратив натуру, а вийшов хер - такий прекрасний. "візьми за проїзд мої вірші, бо грошей, друже, вже нема. можливо, ти збагнеш найперший, що в них - не просто суєта гірка". він взяв. дивлюсь - в очах щось схоже на відблиск втрачених надій. можливо, він також не може забути юних мрій прибій. вийшов в ніч. хитаюсь п'яно, але душа така легка. бо десь в таксі мої страждання знайшли нарешті читача.

2025-01-30 06:59:17

Інші вірші поета

РЕКВІЄМ ДЛЯ "ЖИВОГО" ПІВТОРАШКИ НЕ ПСУЙ +37.404

Інші поети

Dorofei (Vadim) Filippov

@Dorofei

泽明王

@WangZeMing_Z85

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2602

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17007