МАКУЛАТУРА
(18+)
в салоні дешевого таксі мене хитає, наче човен. життя розсипалось усе, а я поезією повен. "гей, слухай, друже-таксарю, я розкажу тобі про вічне!" я п'яний, та не від вина, а від слів, що душу б'ють трагічно. редактор вкотре відхилив мої "занадто чесні" вірші. "немає ринку", - говорив, "пиши про квіти, і казки". а я не можу про квітки, коли навколо світ говняний. пишу про біль, людські гріхи, про секс і розпач нездоланний. в кишені збірка - макулатура, як каже критик той сучасний. вклав бабки, витратив натуру, а вийшов хер - такий прекрасний. "візьми за проїзд мої вірші, бо грошей, друже, вже нема. можливо, ти збагнеш найперший, що в них - не просто суєта гірка". він взяв. дивлюсь - в очах щось схоже на відблиск втрачених надій. можливо, він також не може забути юних мрій прибій. вийшов в ніч. хитаюсь п'яно, але душа така легка. бо десь в таксі мої страждання знайшли нарешті читача.
2025-01-30 06:59:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6436
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5767