Втрачені квіти
Ти втратив свій магічний шарм, коли забув про надприродний дар. І зачаровуєш тепер лиш простаків, людей огидніших від хробаків. Знесилений блукаєш між містами, і геть не маєш гадки, що си стало. Так і живеш дурною славою поганця, задовольняєш жіночок у якості коханця. Колись на мить ти пригадаєш квіти, якими лише чарівник міг володіти. Які вирощував і ніжно пестив, але твій час вже втрачено, не повернеш.
2018-12-13 08:36:01
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1645
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12360