Втрачені квіти
поліська мавка
Ти втратив свій магічний шарм, коли забув про надприродний дар. І зачаровуєш тепер лиш простаків, людей огидніших від хробаків. Знесилений блукаєш між містами, і геть не маєш гадки, що си стало. Так і живеш дурною славою поганця, задовольняєш жіночок у якості коханця. Колись на мить ти пригадаєш квіти, якими лише чарівник міг володіти. Які вирощував і ніжно пестив, але твій час вже втрачено, не повернеш.
2018-12-13 08:36:01
6
0
Інші вірші поета
кольоровірші if only від.стань.. 13.06.23
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2354
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4719