віденський вальс
Наші руки сплітаються воєдино. Обвиваю тебе, мов та виноградна лоза. Нам залишилось разом, напевно, хвилини чотири. Ми щасливі, хоч смуток як тінь прослиза. Грає віденський вальс, його ноти бринять безупину, проникають у кожну хвилину єства. Я кохала тебе, та лиш ту половину, що, на жаль, уже нежива. Ми сміємося з долі, а очі наповнені болем. Як зробили усе, що могли, то чому не згаса той вогонь, що в танку запалили? Розвивається попіл наш вітром - невимовна краса.
2023-01-31 14:59:18
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1527
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15364