віденський вальс
Наші руки сплітаються воєдино.
Обвиваю тебе, мов та виноградна лоза.
Нам залишилось разом, напевно, хвилини чотири.
Ми щасливі, хоч смуток як тінь прослиза.
Грає віденський вальс, його ноти бринять безупину,
проникають у кожну хвилину єства.
Я кохала тебе, та лиш ту половину,
що, на жаль, уже нежива.
Ми сміємося з долі, а очі наповнені болем.
Як зробили усе, що могли, то чому не згаса
той вогонь, що в танку запалили?
Розвивається попіл наш вітром - невимовна краса.
2023-01-31 14:59:18
4
0