віденський вальс

поліська мавка

Наші руки сплітаються воєдино. Обвиваю тебе, мов та виноградна лоза. Нам залишилось разом, напевно, хвилини чотири. Ми щасливі, хоч смуток як тінь прослиза. Грає віденський вальс, його ноти бринять безупину, проникають у кожну хвилину єства. Я кохала тебе, та лиш ту половину, що, на жаль, уже нежива. Ми сміємося з долі, а очі наповнені болем. Як зробили усе, що могли, то чому не згаса той вогонь, що в танку запалили? Розвивається попіл наш вітром - невимовна краса.

2023-01-31 14:59:18

4

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3624

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16806