війна
З дитинства живу у війні. Я - солдат, загартований кров'ю. І коли наближається бій, Я тримаю холодну зброю. Я тримаю холодним розум. Тиша. Імпульс. Миттєвий постріл. Ворог вражений, поки досить. Моя оборона - гостра. Моя оборона сталева й тривка. Звір не проскочить. Ворог не пройде. Здаля прилітає: "Коли закінчиться війна?" Це питання болить і досі.
2023-02-26 01:53:59
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6353
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3358