війна
З дитинства живу у війні. Я - солдат, загартований кров'ю. І коли наближається бій, Я тримаю холодну зброю. Я тримаю холодним розум. Тиша. Імпульс. Миттєвий постріл. Ворог вражений, поки досить. Моя оборона - гостра. Моя оборона сталева й тривка. Звір не проскочить. Ворог не пройде. Здаля прилітає: "Коли закінчиться війна?" Це питання болить і досі.
2023-02-26 01:53:59
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8976
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1720