сон
Віталій Босий
пласкі горизонти сьогоднішніх ранків переповнений сяйвом труситься простір мені все-одно, де зустріну світанок в холодному ліжку, чи в синім полі осліплений сонцем, роздавлений космосом зненацька захоплений в тенета суджень забравшись нагору, кричатиму голосно витягаючи з себе окрайки напруження розкинувши руки, впаду у те поле в синьооких волошках втону наче в морі я і лагідна ніч і нікого навколо хто б наваживсь порушити ці траєкторії ліс мовчить - десятий сон бачить а в блакиті нічній, на льняному зернистому полотні комети згорають, через стебла ніч плаче й шелестом тихим співа колискову мені
2023-10-14 13:29:07
0
0
Інші вірші поета
На тій стороні Реквієм (до дідуся Міші) Шлях Безіменний №97
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562