сон

Віталій Босий

пласкі горизонти сьогоднішніх ранків переповнений сяйвом труситься простір мені все-одно, де зустріну світанок в холодному ліжку, чи в синім полі осліплений сонцем, роздавлений космосом зненацька захоплений в тенета суджень забравшись нагору, кричатиму голосно витягаючи з себе окрайки напруження розкинувши руки, впаду у те поле в синьооких волошках втону наче в морі я і лагідна ніч і нікого навколо хто б наваживсь порушити ці траєкторії ліс мовчить - десятий сон бачить а в блакиті нічній, на льняному зернистому полотні комети згорають, через стебла ніч плаче й шелестом тихим співа колискову мені

2023-10-14 13:29:07

Інші вірші поета

ххх *** Компаньйон планетарій згаслих сонячних систем

Інші поети

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Dashasafin

@Dasasafin

Artiomtseva

@Artiomtseva

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3232

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6690