бувай, Сойєр
Якщо сон - це смирення, то війна давно програна.
Об'єкти на сцені завмерли, а завіса ніколи не підіймалась.
Глядачі плескають в долоні й схвально кивають.
Істина завжди була простою і ховалася поряд.
Все це просто омана, в яку ти вперше повірив,
Коли сумний привид розірвав простір посеред кімнати
І з'явився перед тобою, у темряві ночі,
Прошептавши на вухо: "ти все добре розумієш".
Саме тоді сльози потекли по твоїм щокам.
Чи то від спокою, чи то від болю -
Це прийдеться залишити на твоєму шляху.
Як ношу, яку ти не в змозі більше тягнути.
Поглянь-но, що сталось, доки ти марив -
Ті, з ким ти починав цей неймовірний тріп
Більше не впізнають в тобі того малого.
Старі фото в телефоні - все, що від тебе лишилось
Ти знов спробуєш зібрати руїни докупи
І спостерігатимеш, як все руйнується на твоїх очах.
А потім назавжди заблукаєш у музеї спогадів.
Це виключно все, на що ти здатен.
Я киваю у темряві ночі, стоячи перед дзеркалом.
Тобі все пробачили за те, що ти намагався виправити,
Але потім це, все одно, стало черговим шепотом снів,
Які ніколи не починались і ніколи не закінчувались.
Це новий удар грому і знак прийняття.
Кожен актор на сцені плескає у долоні.
Час від часу я блукаю стежками твоїх сліз
І бачу скелет, що колись лишив на своєму шляху.
2021-05-22 06:48:16
2
0