бувай, Сойєр

Віталій Босий

Якщо сон - це смирення, то війна давно програна. Об'єкти на сцені завмерли, а завіса ніколи не підіймалась. Глядачі плескають в долоні й схвально кивають. Істина завжди була простою і ховалася поряд. Все це просто омана, в яку ти вперше повірив, Коли сумний привид розірвав простір посеред кімнати І з'явився перед тобою, у темряві ночі, Прошептавши на вухо: "ти все добре розумієш". Саме тоді сльози потекли по твоїм щокам. Чи то від спокою, чи то від болю - Це прийдеться залишити на твоєму шляху. Як ношу, яку ти не в змозі більше тягнути. Поглянь-но, що сталось, доки ти марив - Ті, з ким ти починав цей неймовірний тріп Більше не впізнають в тобі того малого. Старі фото в телефоні - все, що від тебе лишилось Ти знов спробуєш зібрати руїни докупи І спостерігатимеш, як все руйнується на твоїх очах. А потім назавжди заблукаєш у музеї спогадів. Це виключно все, на що ти здатен. Я киваю у темряві ночі, стоячи перед дзеркалом. Тобі все пробачили за те, що ти намагався виправити, Але потім це, все одно, стало черговим шепотом снів, Які ніколи не починались і ніколи не закінчувались. Це новий удар грому і знак прийняття. Кожен актор на сцені плескає у долоні. Час від часу я блукаю стежками твоїх сліз І бачу скелет, що колись лишив на своєму шляху.

2021-05-22 06:48:16

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12804

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2762