Послання до В.К.
Ступаю слід у майбуття, Іще один. Метуть сніги, збивають з ніг.. Мабуть, не буде вороття. Вже прочитав, братове, послання, В душі моїй хтось закричав так сильно, Що зараз шлях я свій будую навмання, Й не відчуваю в сьогоденні себе вільним. Хіба побачу ще у комусь стільки болю Як не в очах, так сповнених добра? Мій рідний друже, я твою незламну долю Рівняю з вищими талантами пера. Скресає лід, а з ним й моє гірке життя. Я пам'ятаю рахували змалку зорі... Наше швидке й палке серцебиття На цій страшній планеті... неозорій. Якщо колись згадаєш це послання Я буду тут, чекати на краю, З найдовшого страждального заслання Шукатимемо шляху до раю.
2021-05-21 19:50:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13392
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2282