Послання до В.К.

Віталій Босий

Ступаю слід у майбуття, Іще один. Метуть сніги, збивають з ніг.. Мабуть, не буде вороття. Вже прочитав, братове, послання, В душі моїй хтось закричав так сильно, Що зараз шлях я свій будую навмання, Й не відчуваю в сьогоденні себе вільним. Хіба побачу ще у комусь стільки болю Як не в очах, так сповнених добра? Мій рідний друже, я твою незламну долю Рівняю з вищими талантами пера. Скресає лід, а з ним й моє гірке життя. Я пам'ятаю рахували змалку зорі... Наше швидке й палке серцебиття На цій страшній планеті... неозорій. Якщо колись згадаєш це послання Я буду тут, чекати на краю, З найдовшого страждального заслання Шукатимемо шляху до раю.

2021-05-21 19:50:46

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5983

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2789