Самотні кораблі (Song)
Куплет: Скільки раз життя нас вниз штовхало, До колін своїх до дна, щоб ми розтали? І ми не знаєм як, і ми не знаєм як ми змогли здійнятись, Зробити подих свій, втекти від сотні слів і попрощатись, Неначе не було усіх зрадливих слів, Неначе не було втонулих кораблів. Приспів: Ми пройшли як шторми в океані — Закохані в чужі, солоні, рвані, голі рани. Ми пройшли як вічність, як цунамі — Знесли сльозами все і залишились десь на зламі. Ми як самотні кораблі, що не торкнулися землі...
2021-12-05 19:23:12
27
30
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (30)
Юлія Богута
@Ігор Баумгартен тоді чому ти тут?
Відповісти
2021-12-06 15:58:25
1
Ігор Баумгартен
@Юлія Богута читав для лікування чи навпаки свого серця.
Відповісти
2021-12-06 15:59:35
1
Юлія Богута
дякую)
Відповісти
2021-12-08 13:21:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5244
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6409