А на вулиці мовчки гуляє життя
...а на вулиці тихо гуляє смерть — ходить нишком, живе за спиною. Відбирає мій сон і знайомих людей, легким дотиком тягне з собою. Ніби хоче мені передати цей дар, аби я не боялась зникати. Мить стікає, несеться Земля. Скоро час і мені помирати. Завтра знову побачу могили та сни, навіть знявши діоптрії — смерть не зникає. Мені боляче, знаєш? Я мушу іти, хоч іти кудись навіть не маю, не знаю. ...а на вулиці мовчки гуляє життя — ходить швидко та вічно кудись тікає. Уникає мене, як і сотень людей, хоча знає, що цим і вбиває.
2022-11-06 00:15:07
19
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йва Миролюб
Шкода, що зараз багато людей знають, що таке смерть... Нікому не хочеться розлучатися із близькою людиною, але нас та наші почуття ніхто не запитуватиме. Прекрасний вірш про те, що для українців, на жаль, є буденністю💔
Відповісти
2022-11-06 12:24:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14258
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3756