миті зі смаком нескінченності
Бувають миті, на смак як нескінченність, Як поцілунки влітку, Як молочний шоколад. Навіть коли слова мої і фрази недоречні, Навіть коли болить І б'ється вже не в такт. І сонце світить так, Затьмарюючи вітер, Несуть тебе далеко Думки, рядки, пісні, А по сусідству бродить по вулицях малеча І чуються крізь спеку ігри голосні. Душі так личать літо, морозиво, книжки, Пташки і повний місяць, найкращі, справжні друзі. І сльози, хмари, дощ, пусті з вина пляшки, Сухі, старі дерева, кораблик у калюжі. На шкірі новий шрам, велосипед швидкий, Ромашковий букет колючо-ніжний-ніжний, І захід сонця в річці, сонливий і м'який, Холодні, чисті зорі і кошик фруктів свіжих.
2023-01-10 18:36:36
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3527
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2833