Ось.
Лунає госпел наче з космосу постріл,
Я під постіль, вона за мною.
А безкінечність відношень, наче простір,
В якому захлинаюсь я з головою.
Розтали квадратики льоду на кухні,
Ми дурні, бо спали до обіду.
Ми ідіоти цієї системи невзгод,
Вночі не давали заснути сусіду.
Ми всього лиш механізм безкінечних турбот,
Шестерня, яких мільярди.
Хто для роботи має мізки, хто рот,
Та всі на Новий Рік розкидають гірлянди.
Скажи де система дала збій,
Скажи чи винний хтось?
Курка чи яйце, світ чи людина?
Вибереш мене чи когось?
Ось.
14.09.2019
10
8