Бруд
(18+)
Деталізація на максимум, Почуття на мінімум Мозковий штурм. Головне не краса, а розум Я не створений для соціуму Вона вибирає дивну позу. В неї в шафі не одяг, а паноктикум Її пальці мов рахат-лукум, А в очах вічний сум Прийму на ніч реланіум, Вона вже чекає в спальні Мій **** в ній як в акваріумі Вона називає його унікальним Меркурій ретроградний, Ми обидва родились у травні, Її волосся мов трави, запах файний Ніщо не ідеальне, та вона ідеальна Я беру її насильно, Скажи що це неправильно Вона ще більш вульгарна та аморальна Я кажу буквально, «Життя ненормальне та зате реальне» Які ж сука ці слова геніальні. В мене були Насті Даши Влади Каті, Тані Немов купюри різних номіналів Був секс у вітальні, кінотеатрі, кухні, ванні, В нічному клубі з Анною й Алісою Я поважаю хімію та фізику, Після колеса потрахатись та закинути під язик трішки лізеру, З очей лазери мов я супермен У неї тату карти світу, Я заляпав всю Євразію, Самий великий континент, Мені респект Це не фантазії, А мій для неї комплімент Як ви зрозуміли я з повагою і до географії, Нахуй математику, краще знати що таке Хлорид натрію
2023-07-07 18:02:59
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2599
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4824