Моя безкінечність
Я напишу під меланхолічну мелодію, Іронічно здіймаючись над крематорієм Істина - не слова, а філософія З психологічними нахилами та психічним відклоненням Зараз я просто слухаю рапсодію, А в голові незакінченої моменти Яка ж все-таки квітка пахне тобою І чому не впала та клята комета? Думав рішення як математика закриється Насправді всі відносини - нісенітниця Я був тобі таким близьким ворогом, Рухайся далі, незабувай, ти вартуєш дорого
26.11.2022
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1987
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1797