Моя безкінечність
Я напишу під меланхолічну мелодію, Іронічно здіймаючись над крематорієм Істина - не слова, а філософія З психологічними нахилами та психічним відклоненням Зараз я просто слухаю рапсодію, А в голові незакінченої моменти Яка ж все-таки квітка пахне тобою І чому не впала та клята комета? Думав рішення як математика закриється Насправді всі відносини - нісенітниця Я був тобі таким близьким ворогом, Рухайся далі, незабувай, ти вартуєш дорого
2022-11-26 15:52:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4539
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2281