Набридла самотність
Сніданок з Едемом
(18+)
Йду по вулиці самотній, Втім як завжди. А за мною тільки місяці і роки, І втрачені п'януваті сліди. Я як завжди почав грати на гітарі. Зробив стегу і просто рушив, Але чи зможе так продовжуватися й надалі, Якщо за тобою я так скучив? Почав недуги викладати на клаптик бумаги, Розрізняю королів від заздрісних мишей. Я хотів завжди лише твоєї поваги, А ніяк не брудних грошей. І хай моя кров буде червона, Як рожа або троянда, Така ж як в побитого хлопця Який учора випив забагато. Я згадую ту ніч, Коли всі разом ми не спали, Як залишились віч-на-віч, Як в очах любові потомали. Звісно я не передам ті незабутні моменти, Не все що міг я віддав, Та це тому що не годен на сентименти, Та й серце своє вже продав. Все ж я рахую і далі, Години й місяці. Надіюсь на зустріч бувалу, В реальності, не уві сні.
2019-07-28 21:26:31
7
0
Інші вірші поета
Іду вулицями міста Мігрень Читай. У пошуках свободи
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3316
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2034