Коханці, кохаю, константа, кохання.

Сніданок з Едемом

(18+)
Я вибачаю зламані пальці, Вибачаю наркотики під ліжком у спальні Я вибачаю всіх твоїх коханців Кохаю, та знаю, що це хвороба. Для декого зраджувати норма, Але зрада в наших відносинах – константа. Я б міг поділитися догмою Та ти слухати не станеш. Я страждаю, але в коханні Очі сяють мов гірлянди Твоя простота мене заворожує Я заручник обставин.

2024-02-08 14:01:41

Інші вірші поета

Канат Звертання до України 5 грудня 2014 року Мене плескати в дитинстві не було кому… Набридла самотність

Інші поети

Ava Brown

@avaontiana08

Nanni

@Nanni

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1873

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4824