Cookie

Сніданок з Едемом

Масштабна проблема психосемантики, Ізотермічний процес - це фізика Відстій не погода, а математика В сутінках не видно світло ліхтариків. Для когось з рук запальнички падають, З фанатками обмін температурою сталою. Для інших нічне світило на голову Підтвердження віддачі тепла середовищу. Emu як системи Чумацького шляху Даруємо тепло, а насправді кому? Повіям, зрадникам, в спині ножі Кінця краю немає, отже немає й межі. Немає Бога, немає й душі Ангели з демонами - настрій на дні. Речі тепліші економлять енергію Віддану в світ, що не цінить фонетику. Звуки і гаптика, ехолокація Я і ти - помилка, якась девіація Норми, стандарти, світло і темрява В мене лиш доля, вдача і печиво. ____ З моїм другом Гітаристом

2022-09-27 20:23:41

Інші вірші поета

Darkside vision Чорний ворон на могилі плаче Прикраса Бачу

Інші поети

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Дерья-Ваннеса

@kanivec

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10910

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1422