Чорний ворон на могилі плаче

Сніданок з Едемом

Чорний ворон на могилі плаче Сльози його - це краплі дощу Ти ж теж бачиш його бідолашну душу? Він плаче за тим, кого втратив За тим, хто був його другом За тим, хто був його любов'ю За тим, хто був його мрією та долею. Він плаче, і плаче, і не може зупинитися Його сльози ллються, як ріка вони затоплюють його серце І воно наливається чорною кров’ю. Він занурюється в океан горя, Втрачає звʼязок з нашим світом, Його очі не бачать більше неба й поля Він не може претендувати на наше повітря. Прошу, вороне, тільки дихай Мені бракуватиме тебе, Мій любий друг Ти не був людиною, Ти був більш людяним за мене.

2023-10-15 13:04:58

Інші вірші поета

У пошуках свободи Одне "но" 4 лютого 2015 року Єва 7 За вікном

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

somewhere

@somewhere

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3187

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2177