Банка
Сніданок з Едемом
(18+)
В мене є громадянство Ізраїлю Хто ці всі люди я їх не знаю По кругу малу всі ми пускаємо, Но ніж в руках все ж заспокоює Налий мені бармен кружечку чаю Я лише п’ю та не наливаю Я лиш палю та не насипаю Бога молю та не засипаю Я на окраїні, мені так погано Ніби наваляний але начебто й мало «Не давайте йому більше ні грама» Почула б слова такі, уявив, моя мама. Я не наркоманю, для мене це ранок Прокидаюсь у спальні, на балконі від банок Кусала мене моя подруга вміло Як ніби це я себе вбиваю намірно
2022-11-06 16:08:44
2
0
Інші вірші поета
Майдан 20 лютого 2015 року Дорога до крамниці під мостом Мене мучать думки в голові Війна
Інші поети
Троянда (Любов)
@lyubanya_colomba_di
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12356
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3750