Хвалі
bubosik
У ціхім паветры гучаць Далёкія водгукі мар, Працягваюць ледзьве дышаць, Знікаюць сярод сівых хмар. Нажаль, але хмары плывуць, Як мора без бачных краёў. І птушкі лятаюць, пяюць Штодзённую песню без слоў. Чуваць той адзіны спакой, На сонца праменнях дрыжаць, Трымаць на сябе цэлы бой — Між сэрцам і розумам стаць. На захадзе сонца пайду І зноў пачну думаць пра вас. Я ведаю вас, як душу, Аддам і яе ў свой час...
2019-11-22 09:49:11
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Uina Ku
@bubosik очень похоже на украинский!
Відповісти
2019-11-22 18:49:53
1
bubosik
@Uina Ku конечно) все наши словянские языки между собой переплетаются) украинский и белорусский очень схожи
Відповісти
2019-11-22 18:51:32
1
bubosik
ой, очень приятно)
Відповісти
2020-08-02 07:15:59
Подобається
Інші вірші поета
Растворяйся в себе Братка
Інші поети
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Uina Ku
@mayor_hija
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1842
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2030