Хвалі
bubosik
У ціхім паветры гучаць Далёкія водгукі мар, Працягваюць ледзьве дышаць, Знікаюць сярод сівых хмар. Нажаль, але хмары плывуць, Як мора без бачных краёў. І птушкі лятаюць, пяюць Штодзённую песню без слоў. Чуваць той адзіны спакой, На сонца праменнях дрыжаць, Трымаць на сябе цэлы бой — Між сэрцам і розумам стаць. На захадзе сонца пайду І зноў пачну думаць пра вас. Я ведаю вас, як душу, Аддам і яе ў свой час...
2019-11-22 09:49:11
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Uina Ku
@bubosik очень похоже на украинский!
Відповісти
2019-11-22 18:49:53
1
bubosik
@Uina Ku конечно) все наши словянские языки между собой переплетаются) украинский и белорусский очень схожи
Відповісти
2019-11-22 18:51:32
1
bubosik
ой, очень приятно)
Відповісти
2020-08-02 07:15:59
Подобається
Інші вірші поета
Растворяйся в себе Братка
Інші поети
Love Drime
@love_drime
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1223
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1408